Нехай буде щасливе усе живе у всіх світах
Ти підеш туди, куди мені не можна…
Як океани, яким не зустрітися з берегом…
Джерелом промайну за тобою,
Моя пісня – над тобою – веєром…
Ах, як сумно, що ти повинен іти…
Потім так важко буде знайти….
Лети….

Ти підеш туди, де розлука стане звичною.
Туди. Куди я не зможу піти…
Я ніколи не буду зустрічною….
Так хотіла, щоб нам двом – мости…
Ах, як сумно, що ти повинен іти…
Моя пісня, услід за коханим…
Лети….

Ти підеш, срібна тінь мого голосу – кішка…
Розбиває цю ніч тихий спів на шматки.
Ти підеш, а з тобою – сумна-через-сльози усмішка…
Ах, як сумно, що ти повиен іти..
Моє серце, услід за коханим –
Лети….

Ти підеш, мов котик за клубочком
Поруч тебе – всі мої думки.
Стрічкі у волоссі – мов таночком….
Ах, як сумно, що ти мусиш йти…
Місяць срібний, коханому дорогу
Освіти…

Ти підеш, а мені з тобою – неможливо.
Всі пройдуть без нас дива й роки….
У світі чарівному, світі дива….
Ах, як же сумно, що ти мусиш йти….
Молтива моя опівнічна,
Услід за коханим…
Лети….

Ти підеш, мов Місяця від Землі..
І корабель вже моря зачекався…
Я за тобою не піду… Люблю.. Люблю..
Я, якщо зможеш, то, будь-ласка...
Повертайся....



@музыка: Мельница - Волкодав; вальс Амели; Ейслінг, звичайно)

@темы: старе віршоване

Комментарии
21.07.2011 в 00:37

чудовий.. дякую )

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии
Получать уведомления о новых комментариях на E-mail