Нехай буде щасливе усе живе у всіх світах
Проходять всі люди, з"являються тіні, самотні вершнини - дотліли вогні....
Неначе узором із терну й калини лишаються в осені вічні сліди,
і все надто разно, чи пак - надто пізно, все просто невчасно - уже всеодно.
Назустріч до долі летіти у гості, ступивши один зайвий крок за вікно...
Немає печалі там, де вічне літо - і небо фарбується в жовте й пурпур....
Я вишила щастя - і тобі лишила, щоб ти хоч на вечір мене не забув.
Неначе узором із терну й калини лишаються в осені вічні сліди,
і все надто разно, чи пак - надто пізно, все просто невчасно - уже всеодно.
Назустріч до долі летіти у гості, ступивши один зайвий крок за вікно...
Немає печалі там, де вічне літо - і небо фарбується в жовте й пурпур....
Я вишила щастя - і тобі лишила, щоб ти хоч на вечір мене не забув.