Вірш Щасливого. Дуже-дуже. Дуже-дуже.

коли повернешся
забери мене в країну вічної осені
в країну де весь час опадає листя і його довго не чіпають
а потім прибирають і починається мряка
і 91 вечір осені, 91 ніч мряки, 91 полудень листя, 91 ранок поезії
затанцюють навколо нас
осінь торкатиметься літа цілуватиметься із зимою
і ми знайдемо тут навіть цвітіння каштанів та японських слив
і ми ходитимемо мокрими пляжами
вгрузаючи у пісок ніби в солоне повітря
країною де рубежі не такі стрімкі
і коли припиняється дощ знову починає падати листя
і воно довго лежить
торкане хіба вітром і нашими долонями
я хочу бігти з тобою по цьому листю
я хочу бігти

і тамтешні люди також опадатимуть на алеї як листя
і сміх дитячий крапатиме немовби дощ
осінь це завжди радість
а коли мерзнеш
то привід зігрітися
танцюй зі мною я тебе навчу
тільки забери мене в країну вічної осені
забери мене приспи мене гіркими травами
і лишайся там зі мною
прикуті пуповиною до листопаду і кольору
ми забудемо про інших
ми матимем плоди літа

знаєш саме тому мабуть після смерті стирають пам'ять
аби жити не набридало. (с.) Щасливий щомиті

---

от що я пишу, коли у мене гарний настрій

І час розтягується, мов жувальна гумка - ламаються пальці, сама себе скручує у спіраль....
Нервово ковтає повітря, - якби він був небом, хотіла б стати його сонцем,
якби він сказав - забула б про волю, батьків і мораль....
І час знову іде - одним йому відомим маршрутом. Знесилено руки - донизу, погляд - у небо
(а Він має очі подібні осінньому вечору перед бурею).
Виводить на кожній картині його імя - і надпис "Форевер"....
І час стискається, зіжмакується в кулаці. В секунді - півжиття, довгі-довгі роки...
(Він, певно, пирвидівся ій, чи наснився колись давно....)
Набирає номер...
"Абоненнт не із вашого життя"...
Розбивається вічність.....
Короткі гудки.
з вікна вниз два кроки.....

@музыка: Вагнер - Філінг (Рефрен)

@настроение: гуд

@темы: віршоване

---

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

---

Нас мало, але ми в тільняшках)

Ніч. Місто.Лице.Очі. Ліхтар. Світло. До тебе. Скотчем.
Чари. Квіти. Дерева. Люди. Нема. Самі. Тут. Не тут. Всюди? Всюди!
Асфальт. Дорога. Сумки. Речі. Рельси. Вокзал. Ніжність. Руки-і-плечі...
Ні.Це палац. Зірки. Дві. Долоні. А двоє не сплять...У прокуреному вагоні.

@музыка: OE - ne pytaj

@настроение: can't stop

@темы: кажу-ж, Астапа панєсло

---

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

---

Бугагагшенька (с.)

CУШКІ)

Так от...
Ждітє)
Я і таке можу)

НО!
Ніяких рецептів.. в гості, в гості....)

@музыка: Muse - Endlessly

---

=) Дякую за вечір)

=))))
Я обіцяла кинути цікавого рецепта. Кидаю. Дуже гарно. Дуже святково. Дуже смачно і не складно, якщо розібратися)

200г масла, 200 гр шоколаду, 200г цукру, 4 яйца, дрібка солі, 100 гр. муки, какао)

Шоколад (весь) 200 гр розтопити з маслом на водяній бані (чив мікрохвильовці), збити 4 яйця і цукор, додати в яєчну суміш муку і какао, все перемішати і випекти.
СЮЮЮРПРИЗ))))
Виходить - брауні)
При тому випікати хвилин 30-45 - від духовки залежить, але всередині шоколад має бути троохи рідким, сірником якщо проколоти - на ньому мають лишатися крихти.
А, і шоколад краще всього для початку брати екстрачорний, максимум % како - вже потім експерименти.
На цьому можна спинитися і маємо нямку - брауні)
(потім закину рецепт брауні на пиві і брауні з ганашем).
Смачного тим, хто спинився)
А тим, хто хоче ще більше смакоти....

Настоюємо вишню (морожену, консервована, певно, теж піде... з алкоголем - краще всього коньяком).
800 грам творогу, півлітра вершків, 200 грам цукру, 40-50 гр желатину....
Змішуємо творог, цукор, сік від вишні, 350 мл вершків...
решту вершків (150 грам) плюс желатин - розтоплюємо).
Творожну і желатинову суміш - перемішуємо.

Розрізаємо брауні напополам (повздовж) - і красиво робим тортик)
Брауні - трохи творожної суміші - вишні - творожна суміш - брауні - трохи твородної суміші.
Першого брауні обов"язково пропітуємо коньяком-алкоголем-на крайній варіант - сиропом)

І що виходить?)
Якщо прикрасити?)
отаке)


А якщо розрізати?))))


А от маффіни.... Нє. тільки разом готувати))
І що один постик кулінарний зараз буде, ой буде......

@музыка: Eminem ft Rihanna ft B.o.B - Airplanes

@настроение: гуд)

@темы: смачного)

---

Картошка))) Рецепт і фото - В.Носик

Просто і смачно)

Требуется:
• готовый бисквит (рецепт далее)
• 125г сливочного масла комн. температуры
• 65г сахарной пудры
• 50г сгущенки
• по 1 ч.л. рома и коньяка

Для бисквита:
• 3 яйца
• 90г сахара
• 75г муки
• 15г крахмала

Готовим:

Приготовить бисквит.
Я готовлю не ГОСТовским способом, то бишь взбиваю в пену яйца, постепенно добавляя сахар, продолжаю взбивать до увеличения объема в 3 раза. Потом в 3 этапа всыпаю смешанную и просеянную муку с крахмалом (еще ваниль добавляю), взбиваю до однородности и выливаю в смазанную маслом и присыпанную мукой форму. Печь при 170-180°С 15-18 минут.

Бисквит остудить, оставить на ночь или более "подсыхать". Порвать на маленькие кусочки, измельчить в блендере до состояния мелкой крошки.

Приготовить крем:
Масло взбитьдо побеления, добавить сах. пудру, взбивать до пышности. Продолжая взбивать, добавить сгущенку. Оставить примерно 1 ч.л. крема для украшения (лучше поместить его на время в холодильник, удобнее будет отсаживать).

Смешать бисквитные крошки с кремом, добавить алкоголь и замесить тесто. Вылепить пирожные, обвалять их в какао-порошке, отложить. Через некоторое время обвалять еще раз, украсить кремом сверху и убрать в холодильник минимум на 1 час.


Мої коментарі - все просто, але! Часто немає часу чи бажання пекти бісквіти і т.д. Тому, якщо дуже вже ліньки - картошка робиться із залишків будь-якого домашнього бісквіту чи покупного теж, крем - масляно-згущоночний - традиційний і робиться швидко)
Є варіанти картошки з покришеного печива, і взагалі - фантазія тут тільки плюс.
Але цей, Гостівський, варіант - прост озе бест.
Раджу робити одразу подвійну порцію.

@музыка: Хартс - Ілюмінейтід

@темы: смачного

---

На проханння.. але цей віршик навіть я люблю)

Ти підеш туди, куди мені не можна…
Як океани, яким не зустрітися з берегом…
Джерелом промайну за тобою,
Моя пісня – над тобою – веєром…
Ах, як сумно, що ти повинен іти…
Потім так важко буде знайти….
Лети….

Ти підеш туди, де розлука стане звичною.
Туди. Куди я не зможу піти…
Я ніколи не буду зустрічною….
Так хотіла, щоб нам двом – мости…
Ах, як сумно, що ти повинен іти…
Моя пісня, услід за коханим…
Лети….

Ти підеш, срібна тінь мого голосу – кішка…
Розбиває цю ніч тихий спів на шматки.
Ти підеш, а з тобою – сумна-через-сльози усмішка…
Ах, як сумно, що ти повиен іти..
Моє серце, услід за коханим –
Лети….

Ти підеш, мов котик за клубочком
Поруч тебе – всі мої думки.
Стрічкі у волоссі – мов таночком….
Ах, як сумно, що ти мусиш йти…
Місяць срібний, коханому дорогу
Освіти…

Ти підеш, а мені з тобою – неможливо.
Всі пройдуть без нас дива й роки….
У світі чарівному, світі дива….
Ах, як же сумно, що ти мусиш йти….
Молтива моя опівнічна,
Услід за коханим…
Лети….

Ти підеш, мов Місяця від Землі..
І корабель вже моря зачекався…
Я за тобою не піду… Люблю.. Люблю..
Я, якщо зможеш, то, будь-ласка...
Повертайся....

@музыка: Мельница - Волкодав; вальс Амели; Ейслінг, звичайно)

@темы: старе віршоване

---

от блін.

Саморозпускаються ниточки. Зашити себе - заново.
Вірші писати - казавши всім, що вони випадкові...
А в кожному - твій портрет, а в кожному - моя тінь.
Як завжди - не хотіла поганого.
Як завжди - втратила міру, впевненість і основи.
тепер - уже надто пізно вертатися...
розлука - мов терпким вином терновим...

...Просто наливати чай - у дві чашки.
ловити Тобі долонями падаючі зірки...
Так просто - в животі метелики, в тілі - мурашки.
так просто - моя рука - то продовження твої руки....

...Насправді знаючи. що в мені завжди - лише один ти.
Писати листи.
Гратися рифмами, долею, картами...
Картавити щоразу, просто згадуючи твоє лице.
А потім - тікати, чимдуж, бажання ховати - за жартами....
...Мене десь чекає... Техас.. Костар Ріка, московське Садове кільце....
..Навіть знаючи, куди йти...
Спогади - це єдиний рай, з якого ніяк не втікти....

...Чи це все справді доля?
Чи просто сон, можливіть, вилита в кавовій гущі....
Пора б відкрити очі, перестати покладатися на "авось"...
А потім....
Знову вчитись щиро плакати.
Не вийшло.
Не збулося.
Не зрослось.

@музыка: All that I can see - Эдипов комплекс

@настроение: задумалася

@темы: віршове

---

Старе, дещо.... "Ніколи тобі не скажу" (с.)

Я не знаю, чого воно іншим подобаєтся.....

Кохаю. До безміру. Майже-до-болю.До відчаю.
Солодка гіркота, сердечна втома. Відсутня воля.
І завжди знала, що Ти - це доля.
...Я підійду до тебе, обніму. Я завжди пам’ятатиму Твої очі. Смарагдово-гіркі, немов зірки, моє світло, моя дивовижа…
Мої найдорожчі.
Чи краще просто піти? Бо інакше втікти не схочу.
Не зможу втікти.
Надто складно було Тебе знайти.
Неможливо Тебе втратити.
Неможливо вичавити в собі це почуття соком, неможливо вирвати його – з болем, воно пронизує током.
А Ти забудеш про мене за тиждень, а через місяць не згадаєш, як звали.
Я ніколи не зможу тебе розлюбити, я ніколи.. не в силах… Що далі?
Я втічу, Ти прошепчеш «Ненормальна» - але це був мій єдиний шанс.
Нас одна тільки ніч поєднала, я безТебе – пуста оболонка, сумний романс.
Без Тебе не існує світу. Без тебе не цвітуть тюльпани. Без тебе сплін осінній розчиняє мене – усю таку колись весняну…
Ах, Ти казав, що кохаєш… Всього годину тому.
Але я знаю, забудеш, знову залишиш саму.
Розбивається серце на скалки.
Та яке, його вже нема.
У грудях – вічне кохання. У грудях – густа смола.
Чорна діра забирає, і всотує в себе життя.
Я без тебе більше не зможу.
Надто сильне моє почуття.
…Просто щаслива Твоїм існуванням.
Так добре, що Ти. Десь. Є.
І за Тебе точно убила б,
Сонце, серце, щастя моє.
Ах, це сильніше Всесвіту, це яскравіше за літо, це куди більш проникливо, ніж всі слова усіх мов всього світу…
Я за сотні миль почую звук твоїх кроків. Я тебе кохаю понад усе – з тринадцяти років…
Я чекала півжиття цієї ночі.
Хай мені завжди сняться Твої очі…
Я піду, а ти забудеш…
Будеш думати, я повія.. А насправді – Ти мій єдиний та перший.
Моя наймрійніша мрія…

І хай прокинуться Парки, хай ріжуть ниточки долі, моє кохання безмежне, його на весь світ доволі.
Моє кохання рухає сонце.
...Я не помахаю рукою у віконце.
...І завжди, завжди Тебе кохатиму.
Намалюю на сотні своїх картин.
І за одне щаслива – через 9 місяців у нас народиться
Син.

П.С. І в нього будуть Твої очі.
Хоч щось від Тебе собі лишу.
Я завжди тебе любитиму.
Ніколи Тобі не скажу.

@музыка: ІРА

@настроение: ...

@темы: старі вірші

---

Маленький принц....

Если любишь цветок – единственный, какого больше нет ни на одной из многих миллионов звезд, этого довольно: смотришь на небо и чувствуешь себя счастливым. И говоришь себе: Где-то там живет мой цветок… Но если барашек его съест, это все равно, как если бы все звезды разом погасли!
..................
У каждого человека свои звезды. Одним — тем, кто странствует, — они указывают путь. Для других это просто маленькие огоньки. Для учёных они — как задача, которую надо решать. Но у тебя будут звезды, каких нет ни у кого. Только у тебя будут звезды, которые умеют смеяться!
................
— Люди забираются в скорые поезда, но они уже сами не понимают, чего ищут, — сказал Маленький Принц. — Поэтому они не знают покоя и бросаются то в одну сторону, то в другую...
................
...Лучше приходи всегда в один и тот же час. Вот, например, если ты будешь приходить в четыре часа, я уже с трех часов почувствую себя счастливым. И чем ближе к назначенному часу, тем счастливее. В четыре часа я уже начну волноваться и тревожиться. Я узнаю цену счастью! А если ты приходишь всякий раз в другое время, я не знаю, к какому часу готовить свое сердце..
.........
Когда даешь себя приручить, потом случается и плакать.
............
— Если хочешь, чтобы у тебя был друг, приручи меня!
— А что для этого надо делать? — спросил Маленький принц.
— Надо запастись терпением, — ответил Лис. — Сперва сядь вон там, поодаль, на траву. Вот так. Я буду на тебя искоса поглядывать, а ты молчи. Слова только мешают понимать друг друга. Но с каждым днем садись немного ближе...
.............
- А где же люди? - вновь заговорил наконец Маленький принц. - В пустыне все-таки одиноко... - Среди людей тоже одиноко, - заметила змея.
.......
Он не ответил ни на один мой вопрос, но ведь когда краснеешь, это значит «да», не так ли?
........
Глаза слепы. Искать надо сердцем.

@музыка: адемус

@настроение: в далеких далях

@темы: цитати

---

"Васточниє сладасті" (с.)

Короче - чак-чак)

Треба: 4,5 ст. борошна, 7 яєць, 2 ст.л. алкоголю - коньяку, горілки, 300 грам меду.


З інгредієнтів робимо тісто (мед додамо потім). Тісто накрити, залигити на хвилин... 30-40.
Потім розкатати в пласт товщиною близько 0,5 см. Нарізати на смужки.
Потім кожну полоску нарізаємо.. та, як фантазія підкаже - на кульки, полосочки, взагалі як на лапшу.....
Обсмажити в олії (схоже робляться пончики) - кульки збільшаться в 2-3 рази.

Потім - змішати з медом, красиво викласти на блюдо, спресувати долонями (щоб різалося), долоні варто перед тим змочити волою, дати вкусняшці остигнути.


Треба буде ще рецепти "Мурашника" і "Панчо" викласти)


А схіжні солодощі я люблю.
О!
І пост про рецепт пахлави та чурчхелли)

фото традиційно не моє, збережене на компі...Вибачайте вже)

@музыка: Селена Гомес - тел мі самсінг ай донт ноу, Єдинорог Чарлі - в вухо засунь собі банан)

@темы: смачного

---

Не важливо. Без особистостей.

Осінь вже майже прийшла, і нічого вже не важливо..
Скоро змиється літній запах дощем, безкінечні сльозливі зливи....
Елекритзується волоссся, народжується ніч - віршем....

І, хлопчику мій, сподіваюся, ти здоровий і не дуже себе напрягаєш...
Все, що хотів - скоро отримаєш чи уже маєш,
бережи себе, тримай ноги в теплі...
Покладе життя в руки нові карти, нову музику. фільми,
веселі жарти....
нові істини...
один плюс один так часто дорівнює три....

Не важливо. Осінь вступить в свої права.
І що з того, що зараз ще літо?
Це не депресія, навіть не сум,
просто втрачається колір, запахи, звуки...
Не радують квіти....
...І тільки згадка про твої руки....
...І тільки знову - не вмію рівно, все криво....
Та. зрештою, не важливо.

І нехай у твому житті - вені, віді - а потім завжди-завжди віці...
Хай ті Парки, що долю нам тчуть чи то вяжуть на спицях
Посилають все сонце,всю радість, нехай....

Наостанок - запиваю розлуку чаєм...
Наостанок - люблю. не важливо. Прощай.

@музыка: nothing else matters - instrumental

@темы: віршоване

---

Рецепт!Ахтунг!)

Вишневе клафуті - смачно-смачно)
Французьке. Нямка.
І так - що нам треба? Та всього нічого.... Оригінальний рецепт:
500 грам черешні з кісточками,2 яйця. 65 грам муки, 180 мл молока, 2 ст.л. цукру, 1,2 ч.л. солі....
Все на тісто перемішуєш, виходить така консистенція, як на млинці великі (ті, що "блинчики", а не "оладки").
Форму (я, звичайно, люблю силіконові, але якщо нема - будь-які) змастити маслом вершковим, викласти водин ряд черешні і залити. ВСЕ! Ото і "ділов") просто до неможливості! На 20 хв при 220 - в духовку....Приблизно. Потім - пудрою посипати, можна - через трафаретку, тоді вийде красиво (хто не знає - самі прості трафаретки - просто вручну вирізані з картону).
А тепер - варіації)
Можна міняти ягоди (я так собі думаю, ні, я впевнена0, додавати какао,шоколад,ванільку - та все. чого душа забажає...
Молоко можна доповнити вершками.
Ні в якому разі - не кефіром чи кислим молоком...
От.

Щодо прикрас - все, чого душа прагне)

А, і клафуті можна гарячим подавати, так смачніше...

Гарного вечора якщо хтось це читає)


фото - Галини Собчук.

@музыка: спів солов"їв за вікном, як не дивно

@настроение: =)

@темы: смачного

---

Bienvenue dans ma réalité

Ласкаво просимо в мою реальність. Нітрохи не претендуючи на нормальність...
Відчувати, що збудеться - венами...
Вчорашні сни забудуться, минуть. І все сто раз придуманими темами....
Сто перша помилка....
Не втому, все ж-бо, суть...
Люблю - вночі, люблю - коли спиняється .. на миті... Люблю, коли хтось каже так-улюблене ім'я.
Якщо це все брехня, якщо мені здалося - рукою догори..
На землю квіти...
Бувай....
Папа...
"Я.Тут.Так.Й.Не.Бу-ла".....

@музыка: КиШ - "Разбежавшись прыгну со скалы"

@настроение: гуд))))))))))

---

Смачне

Сирники.
Прості)

Творог..... Яйце, цукор-ванілька і ти ди - за смаком. Все гарно-гарно перемішати - вилочкою, руками чи в блендері.... Трохи муки (на око, щоб трохи від рук відставало) - і смажити, обвалявши трохи в муці чи будь-якій паніровці за смаком.
Якщо смажити в фігурних формочках - вийде не тільки смачно, а і гарно....
Фото знову не моє.
Ну з"їдається все швидко, нема часу фоткати..
\що ж поробиш?)

@музыка: Glee Cast - Light Up the World

@настроение: =)

@темы: смачного

---

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

---

буває.

Знаєш, ти - це єдиний беззаперечно щасливий момент мого життя. Я з тобою тупію і нічого вже не хочу. (с.)



А очі такі - не забудуться. Ніколи не знаєш, коли засміється. На ромашці гадаєш, чи збудеться. В тілі - блискавка, буря, здається - електрика б'ється з-під кінчиків пальців, волосся і грудей. Судомить, спазмує, і майже болить.
А очі його - не придумані.
А серце його - гіацинт.
*************************

Еп.
Почуття, які лишаються спогадом, яке стара чорно-біла фотокартка, знайдена так випадково.
А зараз що лишилось?
Пусті обійми, не варті слова...
А насправді - треба так мало, тільки хоча б раз
Крилом-рукою стирати тіні недосказаностей і образ...
.

@музыка: Бумбокс - Там, де немає тебе

@настроение: вечірнє

@темы: Завжди.....

---

Все закінчується (с.)

Все закінчується.
Варто подивитися.
Дуже.



П.С. Якщо хочеш спитати - ніколи не дізнаєшся, якщо знаєш - просто спитай (с.)
Український залізопуз (с.)
- З того самого часу? - Завжди.(с.)

@музыка: ОСТ

@темы: Бачене